Останніми її словами були:
«Мамо, там люди горять, я не можу їх кинути».

У Тернівці на Дніпропетровщині під час атаки російських дронів загинула жінка, яка зробила те, на що не наважуються навіть найсміливіші.

1 лютого 2026 року ворожі «Шахеди» несподівано вдарили по службовому автобусу з шахтарями компанії ДТЕК Павлоградвугілля, які поверталися після зміни з шахти "Павлоградська". Після першого вибуху транспорт загорівся. Усередині залишалися люди. Навколо — крики, дим, хаос і паніка.

Серед цього пекла працівниця АЗС, поряд з якої вдарив "Шахед" — Тетяна Глазкова — не сховалася, не відступила, не озирнулася назад. Вона побігла туди, звідки всі тікали.

Очевидці згадують: їй кричали, благали й наказували ховатися. Але Тетяна вже була біля автобуса — витягувала поранених пасажирів, намагалася допомогти людям і гасила полум’я, ризикуючи власним життям.

Під час повторного удару дрона Тетяна Глазкова загинула, рятуючи інших.

За мить до цього жінка встигла зателефонувати матері.
Останні слова, які вона сказала по телефону:
«Мамо, там люди горять. Я не можу їх кинути».

Унаслідок атаки загинуло 12 мирних жителів, ще щонайменше 16 осіб отримали поранення, частина з них — у важкому стані.

У Тетяни залишилося троє дітей.

🕊️ Вона зробила вибір за секунду.
І цей вибір назавжди залишився з нами як нагадування: людяність — це теж форма героїзму.
І саме на таких людях тримається світ, навіть коли він палає.